Потенційними конкурентами банків в сфері споживчого кредитування є досить широке коло економічних суб’єктів, які надають однотипні послуги клієнтам. Найбільш суттєвою сьогодні, як на міжнародному, так і національному ринках, виявляється конкуренція з не-банківськими фінансово-кредитними установами, які останнім часом набувають все більшого розвитку. Посилення ролі даних організацій спостерігається починаючи з сімдесятих років минулого століття в усьому світі. Дані організації діють як банки, приймаючи класичні підходи до обслуговування і використовуючи при цьому власні, нетрадиційні моделі.

Заставні кредити небанківських фінансово-кредитних установ переважно є короткостроковими і невеликими за розмірами. Тому активи їх досить диверсифіковані, що сприяє ослабленню кредитних ризиків і захисту інтересів їх вкладників. Платіжне напрямки кредитів цих компаній сприяє прискоренню реалізації товарів і послуг, що позитивно впливає на економічне зростання. Тому послуги небанківських установ користуються стійким попитом, ці компанії активно конкурують з банками, особливо в сфері споживчого кредитування.

Кредитна спілка – неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об’єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об’єднаних грошових внесків членів кредитної спілки.

Такі кредитні установи задовольняють потреби своїх членів в дрібному споживчий кредит.

Останнім часом в розвинених країнах спостерігається тенденція до більшої універсалізації діяльності кредитних спілок. Зокрема, вони надають брокерські послуги по операціях з цінними паперами, що випускають кредитні карти, надають консультації з інвестиційних питань і комерційної діяльності.

У більшості країн кредитні спілки мають право виконувати повний перелік банківських операцій. Наприклад, в США і Канаді кредитні спілки, крім залучення різних вкладів і видачі кредитів, вкладають кошти в державні та інші високонадійні цінні папери, здійснюють розрахункове обслуговування, виступають агентами за договорами страхування, займаються консультуванням з податкового фінансового менеджменту, а також виконують безліч послуг не -фінансового характеру для своїх членів. Такий широкий перелік послуг, звичайно, сприятливо позначається на кількісному і якісному зростанні кредитних спілок в цих країнах.

Отже, кредитні спілки складають потужну конкуренцію іншим фінансово-кредитним установам.

В Україні кредитні спілки надають такі види кредитів своїм членам:

  • споживчі кредити;
  • кредити на придбання, будівництво, ремонт житла;
  • кредити на ведення селянських господарств;
  • кредити на ведення фермерських господарств;
  • комерційні кредити;
  • кредити на інші потреби.

Незважаючи на значне скорочення обсягів кредитування кредитними спілками за останні роки, найбільший попит мають споживчі кредити, частка яких становить близько 40%.

Друге місце займають кредити на інші потреби – 28%. Значну частку займають кредити, видані на придбання, будівництво та ремонт житла, а також комерційні кредити. Кредитування ведення селянських і фермерських господарств в останні роки має незначну частку в загальному обсязі виданих кредитів.

Стрімкий розвиток ринкових відносин в Україні неможливо без значних фінансових вливань в економіку і безперервного і швидкого кругообігу капіталу. Тому актуальною є проблема пошуку можливих джерел формування інвестиційних ресурсів, серед яких особливе значення для національної економіки набувають приватні інвестиції. Вони дуже потрібні українській економіці, оскільки без сторонньої допомоги і кредитів, сьогодні прорив в технологіях, якості, структурну перебудову, вирішенні соціальних проблем здійснити просто нереально.

У той же час надмірний обсяг інвестиційної діяльності з-за кордону робить національну економіку залежною від іноземного капіталу, що може привести до повної втрати економічної незалежності. Тому проблема залучення і впливу приватних інвестицій в економіку є дуже актуальною.

Одним з варіантів приватного інвестування є інвестиції в заставні кредити. Застава майна клієнта є одним з поширених способів забезпечення повернення кредиту. Застава майна оформляється договором про заставу, підписаним двома сторонами і підтверджує право кредитора при невиконанні платіжного зобов’язання позичальником отримати переважне задоволення претензії з вартості закладеного майна.

Використання застави в практиці організації кредитних відносин передбачає наявність спеціального механізму його застосування. Заставний механізм це процес підготовки, укладення та виконання договору про заставу і починає діяти в момент розгляду кредитної заявки як умова укладання кредитного договору.

Застосування цього механізму супроводжує весь період користування позичкою. Реальне звернення до виконання заставного механізму виникає на завершальній стадії руху кредиту – на стадії погашення позики – і лише в окремих випадках, коли клієнт не може погасити позику виручкою або доходом.