Згідно з чинним законодавством приватизована квартира належить приватній особі й після смерті вона буде складати частину спадщини.

Але успадкування майна буде відрізнятись в залежності від того який сімейний стан був у власника та ряду інших обставин, наприклад:

  • чи проживав спадкоємець із власником;
  • чи відзначений спадкоємець у заповіті, його вік, ступінь споріднення.

 

Законодавчі норми успадкування:

Щоби прийняти спадщину законом встановлений термін – 6 місяців;
Якщо спадкоємець проживає зі власником, то прийняття у спадщину квартири пройде автоматично. Тому звертатися до послуг нотаріуса не буде потреби. Після закінчення відведеного терміну треба буде лише оформити нерухомість у свою власність;
У разі якщо спадкоємець проживав окремо від власника, то йому треба буде звернутись до нотаріуса чи в інший орган уповноважений на це законодавством.

 

Заповіт
Якщо власник склав заповіт то його майно перейде до вказаного у ньому спадкоємця. У випадку якщо заповіту не має, то спадок буде регулюватись законодавством. Згідно з яким на нього матимуть право найближчі родичі.
Так у першу чергу попадають подружжя, діти і батьки, у другу – брати, сестри дідусі і бабусі.

 

Податки
Спадкоємці перших двох черг не оподатковуються, тому їм достатньо скласти заяву нотаріусу. А ось далі другої черги спадкоємці повинні провести оціночну експертизу та сплатити 5% від вартості та 1,5% військового збору.
Якщо у приватизованій квартирі кілька власників, то у спадок передається частка тільки померлого власника. Змінювати через суд цю частку неможливо.