Однією з найбільш актуальних тем, на яких ми зупинимося в нашій рубриці, є банківські вклади і все, що з ними пов’язано. Відкладаючи свої заощадження, населення набувало досвід відносин з фінансовими організаціями протягом десятків років. Основна причина – це повна відсутність альтернатив. Вкладати в цінні папери, купувати акції людина без освіти і з певною недовірою до таких дій не поспішала. Щоб надійно забезпечити свої гроші від знецінення, можна було купувати нерухомість. Але в цьому випадку мова йшла про досить значні суми. А відкладати незначні суми від кожної зарплати наш співвітчизник міг або дома в шафку, або в банк.
У банківських депозитів є безліч безперечних переваг. Вкладник знає, на яку суму щомісяця він має право розраховувати, і не зобов’язаний вникати в подробиці, яким чином її надходження буде забезпечуватися банком. Раніше, за часів СРСР, будь-який громадянин беззастережно вірив, що він ніколи не втратить своїх заощаджень. Люди несли свої гроші в ощадкаси і навіть передбачити не могли, що в один момент вони виявляться в незавидному положенні.
Такий хід справ істотно підірвав довіру до банків. Уже в 90-ті роки населення шукало їм доступні альтернативи. Не дивно, що багато хто віддавав перевагу зберігати гроші в валюті будинку, оскільки в ці роки купоно-карбованець знецінювався буквально на очах. Однак якщо порівняти ситуацію, яка складалася в Україні і на території північного сусіда, Росії, то можна стверджувати, що негативного досвіду спілкування з фінансовими організаціями у наших співгромадян ставало все менше.
Наслідки великої афери МММ і дефолт 1998 року вони спостерігали тільки на екранах телевізорів. Падіння банку «Слов’янський», в ході якого безповоротно зникли 70 мільйонів гривень, торкнулося не більше ніж 10 000 вкладників. Проте, при бажанні розміщувати свої гроші на банківських депозитах кожен вкладник піддає їх певних ризиків.
Вклади і вибір банківської установи
Якщо у людини немає ні досвіду, ні фінансової освіти, він не може визначити, наскільки надійним є той чи інший банк. Аналізувати дані, вникати в інформацію про засновників буде тільки той, хто має хоча б елементарне поняття про принципи, на яких заснована діяльність будь-якої фінансової організації. Однак не варто тішити себе ілюзіями щодо того, що ознайомившись з показниками в пресі або в мережі інтернет, можна зробити однозначні висновки про надійність банку.
Якби вся інформація була гранично відкритою і чіткої, серед вітчизняних експертів не велися б суперечки про те, як розцінювати діяльність банківської системи країни в цілому.
Сучасні умови роботи на фінансовому ринку залишають широкий простір для всіляких маніпуляцій. Досить сформувати більше резервів, перевести балансові відділення в безбалансові і результати стануть виглядати зовсім по-іншому.
Вивчивши історію діяльності вітчизняної фінансової системи, можна зробити висновки, які виражаються в наступному:
- Банки з іноземним капіталом завжди були і залишаються більш надійними. Недолік у них один: великих ставок по депозитах вони не запропонують.
- Чим менше банк, тим вищими є ризики.
- У банках, які звітують про свою збитковість, ризики вищі. Також вони вище і у галузевих банків, які деякі експерти називають «кишеньковими».
- Банки, які безпосередньо чи опосередковано зв’язуються з політичними діячами, викликають менше довіри, ніж інші фінансові установи.
- Більш тривалі терміни розміщення вкладів несуть більше ризиків, ніж короткі.
Як аналізувати процентні ставки
У нас прийнято звертати увагу на розмір ставки і тільки потім – на ступінь надійності банку. Так влаштована людина – вона завжди вірить в те, що неприємності її ні в якому разі не торкнуться, що її внесок принесе максимум прибутку в будь-якому банку. Іноді фінансові організації проводять акції, які приурочені до ювілею банку. У їх ході процентні ставки збільшуються, а деякі вкладники тільки і чекають того моменту, коли запропонують вигідні умови розміщення вкладів.
Для наших громадян буде корисним пам’ятати про те, що:
- процентні ставки за вкладами, які розміщуються на тривалі терміни зазвичай вище, ніж на короткі терміни;
- деякі банки пропонують більш високий відсоток, якщо виплати відбуваються в кінці терміну, а не щомісяця;
- надійні великі банки пропонують скромніші процентні ставки, ніж дрібні фінансові організації.
У договорі в окремих випадках прописується право банку змінювати процентну ставку при виникненні змін на фінансовому ринку. Деякі банки намагаються все ж на такі заходи не йти, щоб не відлякувати нових вкладників. У будь-якому випадку, такі моменти потрібно обов’язково уточнювати перед оформленням депозиту. Не виключено, що менеджери про них скромно замовчать, а в договорі вони будуть надруковані дрібним шрифтом десь в кінці.
Для тих вкладників, які збираються покласти на депозит свої гроші, потрібно враховувати, що вони можуть зіткнутися з неприємними моментами:
- втрата нарахованих відсотків при достроковому розірванні договору;
- неможливість розірвати договір достроково, якщо таке обумовлено банком;
- оформлення вкладу напередодні підвищення ставок по депозитах.
Слід пам’ятати одне: якщо процентні ставки в певній банківській установі серйозно відрізняються від середньоринкових показників, тут можуть виявитися підводні камені. Отримувати потім свої гроші через фонд гарантування вкладів – процедура малоприємна, клопітна і знервована. Набагато розумніше все ж покласти заощадження в той банк, який працює на ринку давно і пропонує розумні умови, а не заманює клієнтів нічим не виправданими ставками.